Великдень або Світле Христове Воскресіння — найдавніше християнське свято, Великдень є головним святом богослужбового року. Встановлено це свято на честь воскресіння Ісуса Христа. Зараз дата Пасхи щороку обчислюється за місячно-сонячним календарем, це робить свято перехідним.
Великдень — християнське свято, в ряді країн вважається державним. У більшості країн Європи Страсний тиждень, а також тиждень після Великодня є студентськими та шкільними канікулами. У багатьох європейських країнах Великдень і Пасхальний понеділок є державними святами. У багатьох країнах державними вихідними на Великдень є чотири дні (п’ятниця, субота, неділя і понеділок), інформує KURAZH.
Встановлено свято в I столітті в честь воскресіння Ісуса Христа. Так як Великдень є перехідним святом, дата святкування зміщується щороку.
Як обчислюється дата Великодня: відзначається Великдень у першу неділю після повного місяця, який проходить після 21 березня.
Богослужіння в церквах проходять вночі і рано вранці. Сімейні застілля, які знаменують закінчення Великого посту, починаються після освячення продуктів в Церкві і можуть відбуватися вже рано вранці і триває кілька днів. Сімейні застілля супроводжуються народними гуляннями.
В останній четвер перед святом за народними звичаями слід все помити і прибрати в оселі, так як цей день називається чистим, тобто чистий четвер. Також в Чистий четвер в народі прийнято прикрашати житло, піч паски, фарбувати яйця. Також прийнято в цей день за традицією купатися і митися. В останній день перед Великоднем потрібно обов’язково напекти паски дріжджові або паски сирні.
Перші 3 дні Пасхи не можна нічого робити і працювати, тому зазвичай в перші три дні всі відпочивають, смажать шашлики на природі, збираються разом всією родиною і святкують. У більшості випадків на Великдень вже хороша сонячна тепла погода.
Всю ніч в Церкві правиться служба, а вже під ранок (зазвичай в 3-4 годині ранку) священик освячує парафіян та великодні кошики. Жінки в Церкві повинні пов’язати на голову хустку. У багатьох сім’ях прийнято зберігати писанки до наступної неділі, які в народі називають поминальним тижнем (проводами).
Великодні паски
Паски сирні і дріжджові за звичаями і традиціями випікаються в останній день перед святом. Така випічка може бути лимонною або сирною, з додаванням родзинок, горіхів, цукатів. Зверху її зазвичай поливають білою глазур’ю і прикрашають кондитерською посипкою. Але обов’язково паски повинні бути круглої форми.
Фарбування і розписування яєць
Крашанки, писанки — це відповідно фарбовані і розписані яйця до свята. Одним з найприємніших великодніх звичаїв, який дуже подобається дітям, є фарбування яєць на Великдень в різні кольори. В звичай входить не тільки фарбування великодніх яєць, а й розмальовування їх в різні орнаменти, нанесення різноманітних малюнків на релігійну тематику. Обов’язковою традицією є освячення великодніх яєць (оздоблених в різні кольори з нанесенням різних орнаментів і малюнків) і пасок, також в Церкві освячують і інші продукти.
Старовинним методом прикраси яєць є метод нанесення різних малюнків і орнаментів на них за допомогою воску та спеціально створеної палички для його нанесення. Такий інструмент з легкістю робиться в простих домашніх умовах: знадобиться лише паличка і товста фольга (наприклад, від зубної пасти). Втім, про розпис яєць воском ми докладно вже розповідали (посилання на початку сторінки).
Великодній кошик
У великодні кошики кладуть обов’язково спочатку вишитий рушник (рушник) на пасхальну тематику або звичайне гарне нове кухонне полотенечко, крашанки, писанки, паску, свічку, а також будь-яку іншу їжу (наприклад, ковбасу, м’ясо). Зверху також накривається кошик рушником.
Христосовання
Також поширеною традицією є христосовання. Так називають Великоднє привітання — звичай, який вельми поширений серед православних, давньосхідних і інших християн. Полягає він в привітанні один одного в перший день Пасхи і протягом Світлої седмиці (аж до самого віддання Пасхи) радісним вигуком у відповідь «Христос воскресе!», У відповідь на який вимовляється «Воістину воскрес!». Великоднє привітання поєднується з триразовим поцілунком один одного. В Карпатах, на Гуцульщині говорять: «Слава Іссу» і відповідають: «Навіки слава».